Фотовиставка "З Варяг у Греки"

Фотовиставка “З Варяг у Греки”

З 10 по 26 вересня 2013 р. в галереї АртПРИЧАЛ буде представлено фотопроект “З Варяг у Греки” 

«Більше половини найбільших річок світу серйозно виснажені і забруднені. Вони отруюють і руйнують навколишні екосистеми, представляючи загрозу життя людей, які використовують воду цих річок для пиття, зрошення і промислових цілей. »

                                                                                                                                                                                                                                                     Ісмаїл Серагельдін
                        голова Всесвітньої комісії по воді в 21-му столітті

Проект «З варяг у греки» це не що інше, як спроба усвідомлення і осмислення того, що відбувається в даний час з нашою країною і нашою землею. Спроба поглянути з боку на наше життя і наш народ, який з самого початку свого поселення на берегах річки Дніпро, жив у гармонії з природою і володів достатніми знаннями і розумінням для цього. Цей проект – розповідь про життя простих людей, який показує наскільки ми однакові по обидва боки річки, і змушує нас замислитися про наше майбутнє.

Перетинаючи Дніпро я довго дивився на перебіг води, яке все далі і далі відносило мене в глибину моїх думок. Я ковзав по його хвилях, як у старі часи ковзали козацькі чайки з водного шляху «Із варяг у греки».
У голові луною звучали слова Гоголя, все глибше і глибше занурюючи мене у красу цієї річки та її берегів.

«Чудовий Дніпро при тихій погоді, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої. Ні зашелохнет; ні прогримить. Дивишся, і не знаєш, іде чи не йде його велична широчінь, і здається, неначе увесь вилитий він із скла, і неначе блакитний дзеркальний шлях, без міри в ширину, без кінця в довжину, плине і в’ється по зеленому світу. »

                                                                                                                                                                                                                  Микола Гоголь
                                                                                                                                            «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», 1831-32

З раннього дитинства я бачив дивовижної краси природу на берегах Дніпра, яка залишилося тільки в моїх спогадах. Все, що я бачу сьогодні це чи то нездатність, чи то небажання мого народу дивитися в майбутнє. Ми забуваємо нашу рідну культуру, мову і звичаї, тісно пов’язані з природою. Разом з цим ми зробили з нашої країни, що володіє унікальною природою і багатими природними ресурсами, величенну індустріальну машину заради власної вигоди. Ми використовуємо давно застарілі технології видобутку та переробки корисних копалин, які отруюють навколишнє середовище разом з нами. Ми зробили наше повітря, одним з найбільш брудних в Європі. На додаток до цього ми гігантськими темпами забруднюємо річки та водойми.
На моїх очах річка, з давніх часів є центром життя цього краю, перетворюється на центр смерті. Рівень забруднення Дніпра та його приток за останні роки став катастрофічним. Отруйні хімічні речовини від промислових підприємств, великих міст і звалищ з побутовими відходами потрапляють у річку прямо або з підземними водами. Я бачив наслідки того, що ми зробили «мирним атомом» на Чорнобильській атомній електростанції, яка розташована на річці Прип’ять, одному з найбільшому приток Дніпра. Ми посилено забудовуємо берега і намиваємо нові території, в процесі чого знищуємо всю прибережну екосистему.
Майже половина з нас живуть на берегах Дніпра чи його приток. У нас і наших дітей колосальні проблеми зі здоров’ям. А екологічні програми і медицина просто зупиняються від недостатнього фінансування. І не дивлячись на все це ми продовжуємо тут жити, дихати, пити цю воду і купатися в ній, так як у нас немає іншого вибору. І все це наслідок того, що ми робимо самі своїми руками.